Відпочатку металеві деталі автомобіля мають чудовий захист від іржавіння і корозії: під час виробництва їх ґрунтують та вкривають шарами фарби та лака. Але вже після кількох років експлуатації автовласники зустрічаються із заіржавілими болтами, а ще через деякий час - з іржавінням корпусу. Найвразливіші зони - це днище, колісні арки, двері та пороги. Це пов'язано із природнім "травмуванням" металевих поверхонь — під час руху щебінь та дрібне каміння, що вилітають з-під коліс, неминуче дряпають ЛФП, оголюючи метал. Також дуже легко піддаються корозії місця контакту металевих деталей одна з одною, кромки та зварювальні шви.
Якщо поверхня кузова вже почала вкриватися іржею, на допомогу автовласникові приходить перетворювач іржі. Для заіржавілих кріплень застосовується "рідкий ключ" — проникне мастило з перетворювачем іржі в складі.
Перетворювач іржі для авто
Перетворювач іржі - це склад, який усуває іржу, яка вже утворилася на поверхні металу, і перешкоджає її появі в майбутньому. Це дає змогу подовжити термін служби металевих деталей автомобіля та максимально відтермінувати час до їхньої вимушеної заміни. Компоненти цих складів вступають у взаємодію з оксидом заліза, трансформуючи його в нейтральне нерозчинне з'єднання. На поверхні деталей формується захисна плівка, яка надалі може виступати як ґрунтовка для лакофарбового покриття. Ще один плюс використання перетворювачів іржі - практично всі вони збільшують адгезію поверхні металу, завдяки чому фарба триматиметься міцніше.
Можна купити перетворювачі іржі, які крім основних компонентів можуть включати:
- пігменти — дозволяють оцінити якість нанесення складу на деталі;
- інгібітори — уповільнюють протікання хімічних реакцій, що дає змогу акуратно розподілити модифікатор іржі поверхнею, вчасно прибрати патьоки тощо;
- загусники — полегшують нанесення;
- гідрофобізатори — формують водовідштовхувальну плівку на поверхні деталей.
Залежно від наявності або відсутності додаткових функцій ціна на перетворювачі іржі може бути більшою або меншою.
Випускаються ці склади в різних форм-факторах:
- аерозоль;
- спрей;
- піна;
- рідина;
- гель тощо.
Вибір залежить виключно від того, чим зручніше користуватися конкретній людині, і які властивості потрібні від складу.
Розчинник іржі
Розчинники іржі типу "рідкий ключі" мають свої особливості використання. Їхнє основне завдання — розчинити іржу та підвищити рухливість з'єднання. Це дає змогу відкрутити гайку, що прикипіла, або болт, що заіржавів. Якщо під час обробки деталі перетворювачем іржі важливо максимально зачистити її поверхню від усіх можливих забруднювачів, то рідкі ключі покликані розчиняти найрізноманітніші забруднення: смоли, клей, застаріле мастило з домішками окалини, — все, через що може "прикипіти" кріплення.
Складу рідкого ключа зазвичай включає 4 компоненти:
- розчинник — близько 50%;
- витіснювач вологи — приблизно 25%;
- мінеральні оливи — 15%;
- різноманітні присадки — близько 10%.
До переліку присадок при цьому можуть входити:
- графіт — протикорозійні якості;
- керосин — підвищення проникаючих властивостей;
- віск — водовідштовхувальні якості;
- дисульфід молібдену — загальне підвищення якості мастила.
Антиіржа
Розглянемо особливості використання цих складів. Якщо з рідкими ключами все просто і зрозуміло, то робота з розчинниками іржі - складний і багатоетапний процес.
Важливо: при застосуванні кожного конкретного засобу необхідно ознайомитися з інструкцією від виробника: при загальному схожому алгоритмі дій окремі нюанси використання різних складів можуть разюче відрізнятися!
- Очищення поверхні. З поверхні деталей треба видалити бруд, пухку іржу і іржу у форматі "пластівців", старе покриття. Поверхня знежирюється. Якщо залишити на деталях ділянки іржі, в цьому місці антиіржа сформуває захисну плівку безпосередньо поверх ураженої корозією ділянки. Адгезія в тому місці буде мінімальна, лакофарбове покриття не протримається довго, а з першою ж тріщиною деталь іржавітиме далі.
- Нанесення перетворювача іржі. Залежно від форм-фактора наносити склад можна розпиленням, пензлем, валиком, губкою. Наноситься склад у кілька тонких шарів, між нанесеннями необхідно витримувати паузу в кілька хвилин, щоб попередній шар встиг підсохнути. На цьому етапі треба слідкувати за рівномірністю нанесення шару розчинника іржі, перевіряти, чи не утворилися грудки (у гелю і піни) або патьоки.
- Просушування. Для завершення всіх хімічних реакцій і повного висихання різним складам може знадобитися від 30 хвилин до 24 годин (точна цифра обов'язково буде вказана в інструкції із застосування). Найкращий варіант - це природне висушування в сухому приміщенні при кімнатній температурі. Важливо забезпечити відсутність пилу, щоб уникнути забруднення новосформованої захисної плівки.